1. Словник української мови в 11 томах

діагноз

ДІА́ГНОЗ, у, ч. Короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання на підставі всебічного дослідження хворого; визначення хвороби.

У сумнівних випадках для уточнення діагнозу [переломів] треба зробити рентгенівський знімок (Хвор. дит. віку, 1955, 13);

Місцевий колега правильно визначив діагноз: крововилив у мозок (Вільде, Сестри.., 1958, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діагноз — діа́гноз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діагноз — В соціальній роботі – процес розуміння конкретної роботи, її витоків та можливих шляхів допомоги людині або групі людей. англ. diagnosis / assessment; нім. Diagnose f=, -n; угор. diagnózis; рос. диагноз. Словник із соціальної роботи
  3. діагноз — [д'іагноз] -за, м. (на) -з'і Орфоепічний словник української мови
  4. діагноз — -у, ч. Короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання на підставі всебічного дослідження хворого; визначення хвороби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. діагноз — присудк. сл., ч. Несповна розуму. Це вже діагноз... Словник сучасного українського сленгу
  6. діагноз — діа́гноз (від грец. διάγνωσις – розпізнавання, визначення) 1. Короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання. 2. Науковий опис основних ознак, що характеризують певну систематичну групу (вид, рід тощо) рослин або тварин. Словник іншомовних слів Мельничука