діагност

ДІАГНО́СТ, ДІАГНО́СТИК, а, ч. Лікар, який особливо успішно ставить діагнози.

Професор Харловський був найпопулярніший у місті діагностик (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діагност — діагно́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. діагност — діагностик, -а, ч. Лікар, який особливо успішно ставить діагнози. Великий тлумачний словник сучасної мови