діатоніка
ДІАТО́НІКА, и, ж. Система музичних звуків, яка утворюється послідовністю основних семи ступенів ладу.
Не менш характерна для мелодики опери [«Запорожець за Дунаєм»] діатоніка (Укр. клас. опера, 1957, 141).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діатоніка — діато́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- діатоніка — -и, ж. Система музичних звуків, яка утворюється послідовністю основних семи ступенів ладу (без застосування альтерації). Великий тлумачний словник сучасної мови
- діатоніка — (від гр. diatonos — переходити від тона до тона) — семиступенева система музичних звуків, що утворюється без використання альтерації послідовністю основних ступенів звукоряду, розташованих за чистими квінтами. До Д. належать звукоряди давньогрецьких і церковних ладів та ладів народної музики. Словник-довідник музичних термінів