діатонічний
ДІАТОНІ́ЧНИЙ, а, е. Розташований у порядку інтервалів нормального звукоряду; який послідовно по ступенях переходить від ладу до ладу.
Стародавні греки уподібнювали сім звуків діатонічного звукоряду семи кольорам райдуги (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 117).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діатонічний — діатоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- діатонічний — -а, -е, муз. Розташований у порядку інтервалів нормального звукоряду; який послідовно по ступенях переходить від ладу до ладу. Діатонічна гама — поступенева послідовність основних звуків, що складається з тонів та півтонів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діатонічний — Діатоні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)