діафрагма
ДІАФРА́ГМА, и, ж.
1. Грудочеревна перепона, що відмежовує грудну порожнину від черевної.
Дихальні вправи розвивають як м’язи грудної клітки, так і діафрагму, а це призводить до збільшення життєвої ємності легень (Метод. викл. анат., 1955, 123).
2. Пристрій у вигляді серповидних пелюсток або дисків для зміни діючого отвору фото— або кінооб’єктива.
Діафрагма встановлюється між лінзами фотографічного об’єктива (Довідник фот., 1959, 14).
3. Одна з тонких стінок, споруджуваних вертикально у центрі перерізу гребель з дерева, бетону, металу і т. ін.
Жорстку діафрагму роблять для створення водонепроникної перепони в середині тіла греблі, спорудженого з водонепроникного грунту (Довідник сіль. будівельника, 1956, 41).
4. Деталь насоса обприскувача або гальмового крана у деяких машин у вигляді дискової пластинки.
Бензиновий насос складається з таких основних частин: корпусу, ..діафрагми, важільця (Зерн. комбайни, 1957, 183);
Гальмовий кран служить для керування пневматичним приводом гальма. Кран складається з корпуса, в якому за допомогою кільцевої гайки закріплена гнучка металева діафрагма (Підручник шофера.., 1960, 267).
Значення в інших словниках
- діафрагма — діафра́гма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- діафрагма — Диафрагма — diaphragm — Diaphragma — 1) Пластина (перегородка) з отвором або без нього. Перепона між двома середовищами (між рідинами, розчином і розчинником, рідиною і газом тощо). Встановлюється, напр. Гірничий енциклопедичний словник
- діафрагма — -и, ж. 1》 Грудочеревна перепона, що відмежовує грудну порожнину від черевної. 2》 Пристрій у вигляді серпоподібних пелюсток або дисків для зміни розміру отвору фото- або кінооб'єктива. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діафрагма — діафра́гма (від грец. διάφραγμα – перегородка) 1. Сухожилково-м’язова перегородка у ссавців і людини, яка відокремлює грудну порожнину від черевної, а також м’язові утвори або групи м’язів, що обмежовують будь-яку порожнину тіла людини чи тварини. Словник іншомовних слів Мельничука
- діафрагма — I в оптичних приладах (напр., у фотоапаратах) перегородка з отвором, розміри якого можна регулювати; обмежує кількість світла, що проходить через об'єктив приладу; різновиди д.: ірисові, револьверні, вставні. Універсальний словник-енциклопедія
- діафрагма — (грец. < ісп. — перетинка) Широка півциркульна арка, завдяки якій влаштовувалися склепіння над просторим залом храмової споруди. Характерна для каталонської готики в Іспанії XIII–XIV ст., відзначаючись пологими формами від стрілчастих у сусідній Франції. Архітектура і монументальне мистецтво