діафрагма

(грец. < ісп. — перетинка)

Широка півциркульна арка, завдяки якій влаштовувалися склепіння над просторим залом храмової споруди. Характерна для каталонської готики в Іспанії XIII–XIV ст., відзначаючись пологими формами від стрілчастих у сусідній Франції.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діафрагма — -и, ж. 1》 Грудочеревна перепона, що відмежовує грудну порожнину від черевної. 2》 Пристрій у вигляді серпоподібних пелюсток або дисків для зміни розміру отвору фото- або кінооб'єктива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діафрагма — ДІАФРА́ГМА, и, ж. 1. Грудочеревна перепона, що відмежовує грудну порожнину від черевної. Дихальні вправи розвивають як м’язи грудної клітки, так і діафрагму, а це призводить до збільшення життєвої ємності легень (Метод. викл. анат., 1955, 123). Словник української мови в 11 томах
  3. діафрагма — діафра́гма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. діафрагма — I в оптичних приладах (напр., у фотоапаратах) перегородка з отвором, розміри якого можна регулювати; обмежує кількість світла, що проходить через об'єктив приладу; різновиди д.: ірисові, револьверні, вставні. Універсальний словник-енциклопедія
  5. діафрагма — Диафрагма — diaphragm — Diaphragma — 1) Пластина (перегородка) з отвором або без нього. Перепона між двома середовищами (між рідинами, розчином і розчинником, рідиною і газом тощо). Встановлюється, напр. Гірничий енциклопедичний словник
  6. діафрагма — діафра́гма (від грец. διάφραγμα – перегородка) 1. Сухожилково-м’язова перегородка у ссавців і людини, яка відокремлює грудну порожнину від черевної, а також м’язові утвори або групи м’язів, що обмежовують будь-яку порожнину тіла людини чи тварини. Словник іншомовних слів Мельничука