дідовід
ДІДОВІ́Д див. ділово́д.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дідовід — дідові́д іменник чоловічого роду, істота поводир у незрячих діал. Орфографічний словник української мови
- дідовід — дідовод, -вода, ч., діал. Поводир у незрячих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дідовід — ПОВОДИ́Р (той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), ПОВОДА́Р, ПОВОДА́ТАР, ПОВОЖА́ТИЙ, МІХОНО́ША, ХЛО́ПЕЦЬ заст., ДІДОВО́Д (ДІДОВІ́Д) діал. (той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння). Словник синонімів української мови
- дідовід — Дідовід, -вода м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ. Н. Вол. у. Шух. І. 33. Словник української мови Грінченка