1. Словник української мови в 11 томах

діелектричний

ДІЕЛЕКТРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до діеле́ктрик.

За останні роки синтезовано багато нових полімерних речовин, що мають підвищену термічну стійкість, поліпшені діелектричні характеристики та інші цінні властивості (Наука.., 2, 1963, 1);

Робітники, які розкочують і натягують проводи, повинні працювати в гумових діелектричних рукавицях (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діелектричний — діелектри́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. діелектричний — [д’іеилеиктричнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. діелектричний — -а, -е. Прикм. до діелектрик. Діелектрична проникливість фіз. — фізична величина, що характеризує вплив однорідного середовища на електричне поле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. діелектричний — Електронепровідний, див. ізоляційний Словник чужослів Павло Штепа