1. Словник української мови в 11 томах

діжкуватий

ДІЖКУВА́ТИЙ, а, е. Подібний формою до діжки (у 1 знач.); товстий.

Наперед викотилася куценька, діжкувата Крихточка (Баш, Надія, 1960, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діжкуватий — діжкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. діжкуватий — -а, -е. Подібний формою до діжки (у 1 знач.); товстий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діжкуватий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. діжкуватий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. діжкуватий — Діжкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. діжкуватий — Діжкуватий, -а, -е Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік. Словник української мови Грінченка