1. Словник української мови в 11 томах

діжниця

ДІЖНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Невелика діжка (у 1 знач.).

Все захаращено.., заставлено різним начинням, боднями, діжницями (Стельмах, Хліб.., 1959, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діжниця — діжни́ця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. діжниця — -і, ж., розм. Невелика діжка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діжниця — див. діжка Словник синонімів Вусика
  4. діжниця — ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком... Словник синонімів української мови
  5. діжниця — Діжниця, -ці ж. Небольшая діжа. О. 1862. V. Кух. 37. Словник української мови Грінченка