дільба
ДІЛЬБА́, и́, ж., розм. Те саме, що ді́лення 1; розподіл.
Війна, викликана боротьбою між капіталістами з-за дільби їх грабіжницької здобичі, привела до нечуваної розрухи (Ленін, 26, 1951, 372);
Не мила була мені ця дільба в рідній хаті (Козл., Сонце.., 1957, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дільба — дільба́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- дільба — -и, ж., розм. Те саме, що ділення 1); розподіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дільба — РОЗПО́ДІЛ (між кимсь, чимсь чого-небудь), ПО́ДІЛ, ДІЛЬБА́ розм., РО́ЗРУБ заст... Словник синонімів української мови
- дільба — Дільба, -би ж. Дѣлежъ. Словник української мови Грінченка