1. Словник української мови в 11 томах

дірявити

ДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. діря́влять; недок., перех. Робити в чому-небудь дірки.

Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (Ле, Мої листи, 1945, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дірявити — діря́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дірявити — -влю, -виш; мн. дірявлять; недок., перех. Робити в чому-небудь дірки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дірявити — ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д. Словник синонімів української мови
  4. дірявити — Діря́вити, -влю, -виш, -влять що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)