1. Словник української мови в 11 томах

дітки

ДІ́ТКИ, ток, мн. Зменш.-пестл. до ді́ти¹ 2.

Ці пісні зібрані на Україні поміж людьми. Співали і старі, і молоді, і дітки (Вовчок, VI, 1956, 342);

Оженивсь я… жінка гарна… Було троє в нас діток (Фр., X, 1954, 240);

А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску, розмовляє 3 дітками своїми (Шевч., II, 1953, 363);

*Образно. Приходить вона [зима] в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток, — хизи й охизи та тріскучі морози… (Мирний, II, 1954, 110);

*У порівн. Мене й Катрю доглядала [тітка] і жалувала, як своїх рідних діток (Вовчок, VI, 1956, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дітки — ді́тки множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  2. дітки — -ток, мн. Зменш.-пестл. до діти I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дітки — Діти, діточки, дітоньки, дітиська, дітва, дітваки, дітлаки Словник чужослів Павло Штепа
  4. дітки — див. дитина Словник синонімів Вусика
  5. дітки — Ді́тки, діто́к, ді́ткам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дітки — Дітки, -ток с. ум. отъ діти. Словник української мови Грінченка