1. Словник української мови в 11 томах

діткнути

ДІТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до дотика́ти.

Панотець діткнув найтяжчого питання, і Іван довго вагувався, чи говорити панотцеві по правді, чи ні? (Фр., І, 1955, 165);

[Анна:] Ослона тая, що мені постачив серпанок жалібний, тонка занадто, щоб люди не могли мене діткнути колючим осудом, хоч і невинну (Л. Укр., III, 1952, 406);

Зі всіх втрат на світі ніщо не може так діткнути, як втрата дорогої особи (Кобр., Вибр., 1954, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діткнути — діткну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. діткнути — Діткну́ти. 1. Торкнутися, зачепити. Окружені великими синдикатами, перед лицем прихильників охоронних мит, що уживають парляментарну машину в інтересі капіталістичних продуцентів, а на шкоду організації консументів, в виду нових проблємів... Українська літературна мова на Буковині
  3. діткнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до дотикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. діткнути — ТОРКА́ТИ кого, що (злегка натискувати на когось, щось), ТОРКА́ТИСЯ кого, чого, ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до кого-чого, ДОТОРКА́ТИ рідко, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до кого-чого, ЧІПА́ТИ, ЗАЧІПА́ТИ, ЛА́ПАТИ, ЛА́ПАТИСЯ за кого-що, розм. Словник синонімів української мови