дітлашня

ДІТЛАШНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Те саме, що ді́ти¹1, 2.

На майдані, де раніше дітлашня купалася в поросі, я з дівчатами розвела квітник (Ів., Вел. очі, 1956, 83);

Осман слухав [дівчину].. і наче бачив, як виганяли з саклі бідну родину, як забирали останню козу, годувальницю напівголої дітлашні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 354).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дітлашня — дітлашня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дітлашня — -і, ж., збірн., розм. Те саме, що діти I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дітлашня — див. дитина Словник синонімів Вусика
  4. дітлашня — I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал. Словник синонімів української мови