егоїстичний

ЕГОЇСТИ́ЧНИЙ, а, е. Який турбується тільки про себе, про свої особисті інтереси.

Його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства, що живе тільки для себе, для своїх вузьких, класових інтересів, — з нижчим, біднішим класом народу (Коцюб., III, 1956, 39);

[Юля:] Мій батько, на жаль, егоїстична людина і не зносить, коли йому заперечують (Мороз, П’єси, 1959, 156);

// Пройнятий егоїзмом.

Сам господар має вдачу зроду.. досить егоїстичну і непривітну (Л. Укр., V, 1956, 387);

Може, не відразу зрозуміють.., що в основі її рішення — егоїстичне прагнення самій бути врятованою (Вільде, Сестри.., 1958, 425).