екземпляр

ЕКЗЕМПЛЯ́Р, а, ч.

1. Окремий предмет із ряду подібних (перев. про друковані та рукописні тексти).

«Дзвінка» за давні роки послати не можуть, бо мають тільки в одному екземплярі (Л. Укр., V, 1956, 337);

// Тварина або рослина як окремий представник якого-небудь виду, розряду, якої-небудь породи і т. ін.

В наших листяних лісах збереглися лічені екземпляри зубра (Фіз. геогр., 5, 1956, 128);

Тільки по Зеравшанському хребту і по долині річки Зеравшан було зібрано до 10 тисяч екземплярів різних рослин і тварин (Видатні вітч. географи.., 1954, 97).

2. перен. Про людину як представника групи людей з певними властивостями, рисами (дуже часто негативними).

— Ваші жили, вся ваша тілесна структура тендітна. Звичайний екземпляр міського інтелігента.., ще й жінки (Смолич, І, 1958, 122);

-Нічого, братику, — заспокоююче сказав він. — 1 серед цих людей є цікаві екземпляри (Кол., Терен.., 1959, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екземпляр — екземпля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. екземпляр — (газети) примірник, р. копія; (тваринного світу) тип, представник; (хто) ІР. штука, феномен, експонат; пор. ВЗІР. Словник синонімів Караванського
  3. екземпляр — [еиґзеимпл’ар] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  4. екземпляр — -а, ч. 1》 Окремий предмет із ряду подібних (перев. про друковані та рукописні тексти). || Тварина або рослина як окремий представник якого-небудь виду, розряду, якої-небудь породи і т. ін. 2》 перен. Про людину як представника групи людей з певними властивостями, рисами (дуже часто негативними). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. екземпляр — Одинка, одка, відбитка, примірник Словник чужослів Павло Штепа
  6. екземпляр — екземпля́р (від лат. exemplar – зразок, приклад) 1. Зразок з числа подібних речей. 2. Представник якогось роду – тварин, рослин тощо. 3. Переносно – особа, яка відзначається дивними, негативними рисами. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. екземпляр — ОСО́БИНА спец. (окремий живий організм), ЕКЗЕМПЛЯ́Р, ІНДИВІ́ДУУМ книжн., ІНДИВІ́Д книжн., О́СОБЕНЬ рідше, О́СОБ розм. рідше; ПРЕДСТАВНИ́К (як зразок певного класу, роду, виду). Є у риб і звукові сигнали небезпеки. Словник синонімів української мови
  8. екземпляр — Екземпля́р, -ра; -ля́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. екземпляр — рос. экземпляр (від латин. exemplar — зразок, примірник, приклад) — 1. Зразок з числа подібних предметів, речей, документів. 2. Переносно-особа, яка вирізняється рідкісними, оригінальними, дивними негативними діями, рисами. Eкономічна енциклопедія