екзистенціалізм

Значення в інших словниках

1. екзистенціалізм — екзистенціалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. екзистенціалізм — Хоч історичні корені екзистенціалізму сягають Давньої Греції, як філософське вчення він був уголос артикульований починаючи з епохи Просвітництва. Викінчена філософія залежала від морального ставлення до певного методу. Енциклопедія політичної думки
3. екзистенціалізм — -у, ч. Ідеалістична філософська течія, що заперечує об'єктивність буття, реальним вважає лише існування людини та її переживань, протиставляє людині суспільство, твердить про беззмістовність життя, безплідність суспільної діяльності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. екзистенціалізм — • екзистенціалізм (від лат. existentia — існування) у літературі 1) Течія літ. модер нізму, що виникла в передвоєнні роки і розвинулась під час та після 2-ї світової війни. Представлена переважно франц. Українська літературна енциклопедія
5. екзистенціалізм — екзистенціалі́зм (від лат. ехіstentia – існування) суб’єктивно-ідеалістична течія в сучасній буржуазній філософії, що вважає реальним лише існування людини та її переживань, проповідує крайній індивідуалізм. Словник іншомовних слів Мельничука
6. екзистенціалізм — Філософський і літературний напрямок XX ст., згідно з яким предметом філософії є особиста доля вільного та відповідального індивідуума, який переживає почуття страху і безнадійності існування (К. Ясперс, М. Мерло-Понті, Ґ. Марсель, Р. Бультман, П. Тілліх, Ж.-П. Сартр, А. Камю). Універсальний словник-енциклопедія
7. екзистенціалізм — ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ (від лат. existentia — існування) — один із найвпливовіших напрямів світової філософії XX ст. Формування екзистенційного способу мислення пов'язане з творчістю датськ. Філософський енциклопедичний словник