економіст
ЕКОНОМІ́СТ, а, ч.
1. Учений, фахівець з економіки, економічних наук.
28 листопада 1921 року В. І. Ленін прийняв американського економіста, політичного і громадського діяча П. Христенса (Мист., 1, 1959, 12);
Останніми роками серед радянських економістів іде жваве обговорення методологічних проблем політичної економії соціалізму (Ком. Укр., 2, 1965, 34);
// Службовець, фахівець з економічних питань.
Правління колгоспу вирішило ввести посаду економіста, який є першим заступником голови колгоспу (Колг. Укр., 4, 1959, 8).
2. політ., іст. Послідовник, прихильник економізму.
На ділі «економісти», які найбільше галасували про робітничу самодіяльність і про масовий рух, були опортуністичним, міщанськи-інтелігентським крилом у робітничому русі (Ленін, 20, 1950, 223).
Значення в інших словниках
- економіст — економі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- економіст — [еиконоум’іст] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
- економіст — -а, ч. 1》 Учений, фахівець з економіки, економічних наук. || Службовець, фахівець з економічних питань. 2》 політ., іст. Послідовник, прихильник економізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- економіст — Господарник Словник чужослів Павло Штепа
- економіст — Економі́ст, -та; -мі́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)