економіка

ЕКОНО́МІКА, и, ж.

1. Сукупність суспільно-виробничих відносин.

Якщо економіка світового капіталізму розвивається повільними темпами, переживає кризи і потрясіння, то економіка світового соціалізму характеризується швидкими й сталими темпами зростання (Програма КПРС, 1961, 19).

2. Господарче життя, стан господарства (країни, району і т. ін.).

За роки Радянської влади Карпатський край змінився, зросла його економіка (Цюпа, Україна.., 1960, 273);

// Структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності.

Партійні організації повинні дбати, щоб найбільш кваліфіковані лектори-економісти частіше виступали з лекціями з питань політичної економії, економіки промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі (Рад. Укр., 7.Х 1956, 1);

// Господарська і фінансова діяльність.

В колгоспах, де питанням економіки приділяють належну увагу і використовують наявні резерви підвищення продуктивності праці, з року в рік зростає урожайність сільськогосподарських культур (Колг. Укр., 4, 1959, 6).

3. Наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальну сторону якої-небудь галузі господарської діяльності.

Етнографія має багато родичів. Вона межує і з загальною історією, і з фольклористикою, і з літературознавством та мовознавством, вона не раз послуговується і матеріалами економіки, географії, архітектури (Рильський, III, 1956, 161);

// Матеріали з питань цієї науки.

Міститиме він [збірник] у собі: а) белетристику з поезією.., б) історію краю, в) етнографію, г) публіцистику, д) економіку (Мирний, V, 1955, 409).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. економіка — еконо́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. економіка — ЕКОНОМІКА – ЕКОНОМІЯ Економіка. Сукупність суспільно-виробничих відносин: стан господарства (країни, району тощо); наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний бік якоїсь галузі господарської діяльності: економіка праці, економіка торгівлі... Літературне слововживання
  3. економіка — [еиконом'іка] -кие, д. і м. -м'іц'і Орфоепічний словник української мови
  4. економіка — Экономика — economics — Ökonomie — 1) Сукупність суспільних відносин в сфері виробництва, обміну і розподілу продукції. 2) Господарство даної країни або його частина. Гірничий енциклопедичний словник
  5. економіка — -и, ж. 1》 Сукупність суспільно-виробничих відносин. 2》 Господарче життя, стан господарства (країни, району і т. ін.). || Структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності. || Господарська і фінансова діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. економіка — Господарка Словник чужослів Павло Штепа
  7. економіка — (англ. economics) 1. сукупність суспільних відносин як у виробничій, так і у невиробничій сферах, тобто економічний базис певного суспільного ладу. 2. народне господарство певної країни або його галузь. 3. терміном... Економічний словник
  8. економіка — еконо́міка (грец. οικονομική, від οίκος – житло і νόμος – закон) 1. Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. економіка — ЕКОНОМІКА (від грецьк. οικονομική — оселя і закон) — правила ведення господарства. Розрізняють два значення терміна: 1) господарство, сукупність засобів, об'єктів, процесів... Філософський енциклопедичний словник
  10. економіка — ЕКОНО́МІКА (господарське життя, стан господарства країни, району тощо), ГОСПОДА́РСТВО. Найважливіше місце в економіці Гуцульщини займало тваринництво і насамперед відгонне вівчарство (Гуцульщина); Він клав газету, прокашлювався, робив цілу доповідь.. Словник синонімів української мови
  11. економіка — Еконо́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. економіка — рос. экономика (грец. oikono-mike, букв. — мистецтво ведення домашнього господарства) — 1. Сукупність суспільно-виробничих відносин, які характеризують економічний лад суспільства, тобто базис суспільного ладу, властивий певній економічній формації. Eкономічна енциклопедія