економіка

ЕКОНОМІКА (від грецьк. οικονομική — оселя і закон) — правила ведення господарства. Розрізняють два значення терміна: 1) господарство, сукупність засобів, об'єктів, процесів, що використовуються людьми для задоволення своїх потреб шляхом створення необхідних благ, умов і засобів існування за допомогою праці; 2) наука про господарство та способи його ведення, про відносини між людьми в процесі виробництва і споживання, обміну товарами і послугами. Першими джерелами класичної економічної теорії є праці Сміта, Рикардо, Дж. Cm. Мілля, Маркса, наукові здобутки історичної школи в нім. політичній економії (Рошер, Гільдебранд, Кніс, Шмолер, Брентано). У розробці загальних теоретичних засад Е. велика роль належить працям Кейнса. Засновниками економічної соціології були Спенсер і Маркс. Подальший розвиток Е. пов'язаний із дослідженням проблеми розподілу праці Дюркгеймом, розробкою теорії соціальних і економічних організацій М. Вебером, теорії підприємництва Вебленом. Якщо на початкових етапах становлення Е. як наука основні зусилля зосереджувала на аналізі впливу різноманітних інститутів (політичних, релігійних та ін.) на економічне життя суспільства, то за сучасних умов у центрі її уваги — економічна сфера суспільства як система ролей і статусів, пов'язаних із виробництвом і розподілом товарів та послуг О. сновний напрям дослідження — виявлення впливу економічних чинників на різноманітні форми соціальної поведінки, аналіз взаємовідносин таких феноменів, як клас, статус, влада, мала група, соціалізація в цілісній системі суспільних відносин, включно з економічними (див. відносини суспільні, відносини виробничі).

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. економіка — (англ. economics) 1. сукупність суспільних відносин як у виробничій, так і у невиробничій сферах, тобто економічний базис певного суспільного ладу. 2. народне господарство певної країни або його галузь. 3. терміном... Економічний словник
  2. економіка — ЕКОНО́МІКА, и, ж. 1. Сукупність суспільно-виробничих відносин. Якщо економіка світового капіталізму розвивається повільними темпами, переживає кризи і потрясіння... Словник української мови в 11 томах
  3. економіка — -и, ж. 1》 Сукупність суспільно-виробничих відносин. 2》 Господарче життя, стан господарства (країни, району і т. ін.). || Структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності. || Господарська і фінансова діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. економіка — еконо́міка (грец. οικονομική, від οίκος – житло і νόμος – закон) 1. Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. економіка — еконо́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. економіка — [еиконом'іка] -кие, д. і м. -м'іц'і Орфоепічний словник української мови
  7. економіка — ЕКОНО́МІКА (господарське життя, стан господарства країни, району тощо), ГОСПОДА́РСТВО. Найважливіше місце в економіці Гуцульщини займало тваринництво і насамперед відгонне вівчарство (Гуцульщина); Він клав газету, прокашлювався, робив цілу доповідь.. Словник синонімів української мови
  8. економіка — Господарка Словник чужослів Павло Штепа
  9. економіка — рос. экономика (грец. oikono-mike, букв. — мистецтво ведення домашнього господарства) — 1. Сукупність суспільно-виробничих відносин, які характеризують економічний лад суспільства, тобто базис суспільного ладу, властивий певній економічній формації. Eкономічна енциклопедія
  10. економіка — Еконо́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. економіка — ЕКОНОМІКА – ЕКОНОМІЯ Економіка. Сукупність суспільно-виробничих відносин: стан господарства (країни, району тощо); наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний бік якоїсь галузі господарської діяльності: економіка праці, економіка торгівлі... Літературне слововживання
  12. економіка — Экономика — economics — Ökonomie — 1) Сукупність суспільних відносин в сфері виробництва, обміну і розподілу продукції. 2) Господарство даної країни або його частина. Гірничий енциклопедичний словник