екологія соціальна

ЕКОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА — термін, введений у науковий обіг у 20-х рр. XX ст. амер. соціологами, представниками Чиказької школи — Парком, Берджесом, Макензі, котрі досліджували взаємозалежність між просторовою організацією міст, організацією праці, розселенням у містах різних соціальних груп та механізмами ринкової конкуренції. В сучасному тлумаченні Е.с. — це напрям екологічних досліджень, який вивчає процеси взаємодії між суспільством та природним довкіллям, розробляє загальнонаукові засади раціонального природокористування. Спрямування на осмислення специфіки взаємовпливів соціальної, економічної, географічної, біологічної та культурної сфер, процесів коеволюції соціуму і природи, зокрема впливу виробничої діяльності людини (чинників антропогенного походження) на довкілля й, навпаки, "олюдненої" природи на здоров'я та генофонд людських популяцій зумовлює міждисциплінарний, інтегративний характер Е.с.

М. Кисельов

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екологія соціальна — Наука, що вивчає специфічні закономірності взаємовідносин між людиною як природно-соціальною істотою і оточуючим середовищем. Історичний аналіз предмету Е.с. Словник із соціальної роботи