економіка

еконо́міка

(грец. οικονομική, від οίκος – житло і νόμος – закон)

1. Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. Визначальним елементом Е. є панівні в ній відносини власності на засоби виробництва. Капіталістична приватна власність становить основу Е. буржуазного суспільства, суспільна власність – основу Е. соціалізму. Е. поділяється на національно-державну і світову (світова Е. соціалізму, світова Е. капіталізму).

2. Народне господарство даної країни.

3. Наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності (Е. промисловості, Е. сільського господарства, Е. будівництва, Е. матеріально-технічного постачання, Е. невиробничої сфери, Е. праці).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. економіка — еконо́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. економіка — ЕКОНОМІКА – ЕКОНОМІЯ Економіка. Сукупність суспільно-виробничих відносин: стан господарства (країни, району тощо); наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний бік якоїсь галузі господарської діяльності: економіка праці, економіка торгівлі... Літературне слововживання
  3. економіка — [еиконом'іка] -кие, д. і м. -м'іц'і Орфоепічний словник української мови
  4. економіка — Экономика — economics — Ökonomie — 1) Сукупність суспільних відносин в сфері виробництва, обміну і розподілу продукції. 2) Господарство даної країни або його частина. Гірничий енциклопедичний словник
  5. економіка — -и, ж. 1》 Сукупність суспільно-виробничих відносин. 2》 Господарче життя, стан господарства (країни, району і т. ін.). || Структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності. || Господарська і фінансова діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. економіка — Господарка Словник чужослів Павло Штепа
  7. економіка — (англ. economics) 1. сукупність суспільних відносин як у виробничій, так і у невиробничій сферах, тобто економічний базис певного суспільного ладу. 2. народне господарство певної країни або його галузь. 3. терміном... Економічний словник
  8. економіка — ЕКОНОМІКА (від грецьк. οικονομική — оселя і закон) — правила ведення господарства. Розрізняють два значення терміна: 1) господарство, сукупність засобів, об'єктів, процесів... Філософський енциклопедичний словник
  9. економіка — ЕКОНО́МІКА (господарське життя, стан господарства країни, району тощо), ГОСПОДА́РСТВО. Найважливіше місце в економіці Гуцульщини займало тваринництво і насамперед відгонне вівчарство (Гуцульщина); Він клав газету, прокашлювався, робив цілу доповідь.. Словник синонімів української мови
  10. економіка — Еконо́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. економіка — ЕКОНО́МІКА, и, ж. 1. Сукупність суспільно-виробничих відносин. Якщо економіка світового капіталізму розвивається повільними темпами, переживає кризи і потрясіння... Словник української мови в 11 томах
  12. економіка — рос. экономика (грец. oikono-mike, букв. — мистецтво ведення домашнього господарства) — 1. Сукупність суспільно-виробничих відносин, які характеризують економічний лад суспільства, тобто базис суспільного ладу, властивий певній економічній формації. Eкономічна енциклопедія