1. Eкономічна енциклопедія

економіка

рос. экономика

(грец. oikono-mike, букв. — мистецтво ведення домашнього господарства) — 1. Сукупність суспільно-виробничих відносин, які характеризують економічний лад суспільства, тобто базис суспільного ладу, властивий певній економічній формації. 2. Народне господарство даної країни або його галузь (Е. України, Е. промисловості тощо). 3. Термін Е. означає також науки, які вивчають закони і специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільного виробництва (Е. транспорту, Е. праці та ін.); категорії виробництва, обміну і споживання; методи та форми організації управління господарством.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. економіка — еконо́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. економіка — ЕКОНОМІКА – ЕКОНОМІЯ Економіка. Сукупність суспільно-виробничих відносин: стан господарства (країни, району тощо); наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний бік якоїсь галузі господарської діяльності: економіка праці, економіка торгівлі... Літературне слововживання
  3. економіка — [еиконом'іка] -кие, д. і м. -м'іц'і Орфоепічний словник української мови
  4. економіка — Экономика — economics — Ökonomie — 1) Сукупність суспільних відносин в сфері виробництва, обміну і розподілу продукції. 2) Господарство даної країни або його частина. Гірничий енциклопедичний словник
  5. економіка — -и, ж. 1》 Сукупність суспільно-виробничих відносин. 2》 Господарче життя, стан господарства (країни, району і т. ін.). || Структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності. || Господарська і фінансова діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. економіка — Господарка Словник чужослів Павло Штепа
  7. економіка — (англ. economics) 1. сукупність суспільних відносин як у виробничій, так і у невиробничій сферах, тобто економічний базис певного суспільного ладу. 2. народне господарство певної країни або його галузь. 3. терміном... Економічний словник
  8. економіка — еконо́міка (грец. οικονομική, від οίκος – житло і νόμος – закон) 1. Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. економіка — ЕКОНОМІКА (від грецьк. οικονομική — оселя і закон) — правила ведення господарства. Розрізняють два значення терміна: 1) господарство, сукупність засобів, об'єктів, процесів... Філософський енциклопедичний словник
  10. економіка — ЕКОНО́МІКА (господарське життя, стан господарства країни, району тощо), ГОСПОДА́РСТВО. Найважливіше місце в економіці Гуцульщини займало тваринництво і насамперед відгонне вівчарство (Гуцульщина); Він клав газету, прокашлювався, робив цілу доповідь.. Словник синонімів української мови
  11. економіка — Еконо́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. економіка — ЕКОНО́МІКА, и, ж. 1. Сукупність суспільно-виробничих відносин. Якщо економіка світового капіталізму розвивається повільними темпами, переживає кризи і потрясіння... Словник української мови в 11 томах