1. Словник української мови в 11 томах

експедиція

ЕКСПЕДИ́ЦІЯ, ї, ж.

1. тільки одн., спец., книжн. Відправляння, розсилання товарів, кореспонденції і т. ін. за певним призначенням.

Експедиція товарів; Експедиція кореспонденції.

2. спец. Установа або відділ установи, підприємства, що відає відправлянням, розсиланням товарів, кореспонденції і т. ін. за певним призначенням.

Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів, які платять певну суму річно за те, щоб у поштовій експедиції мати окреме місце для листів і посилок (Фр., II, 1950, 313);

— Тут я написала невеличкого листа. Занеси, будь ласка, до експедиції міськради (Руд., Остання шабля, 1959, 305).

3. У царській Росії — відділ у деяких урядових установах.

4. Подорож, поїздка, відрядження групи людей, загону з спеціальною метою, спеціальним завданням.

В 1956 та 1957 роках польські вчені-археологи брали участь в археологічній експедиції АН УРСР (Наука.., 1, 1958, 19);

Згодом Тася начебто втихомирилась, а Грицай потихеньку став готуватися до нової експедиції (Жур., Звич. турботи, 1960, 160).

5. Група, загін людей, що здійснюють подорож, поїздку, відрядження з спеціальною метою, спеціальним завданням.

Гарібальді у великій таємниці вирушив із своєю експедицією з Генуї на двох пароплавах (Нова іст., 1956, 198);

Верст за три від аулу експедиція раптом вишикувалась у колону (Десняк, II, 1955, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. експедиція — експеди́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. експедиція — (пошти) розсилання; (наукова) подорож, відрядження, місія; (каральна) операція, акція, похід; (розвідча) рейд; (учасники експедиції) група, партія, загін. Словник синонімів Караванського
  3. експедиція — [еикспеидиц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. експедиція — -ї, ж. 1》 спец., книжн. Відправляння, розсилання товарів, кореспонденції і т. ін. за певним призначенням. Експедиція товарів. Експедиція кореспонденції. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. експедиція — 1. висилка 2. виправа Словник чужослів Павло Штепа
  6. експедиція — Похід, відправлення, висилання, приведення в порядок, відправка війська для здійснення операції у віддаленій місцевості Словник застарілих та маловживаних слів
  7. експедиція — експеди́ція (від лат. expeditio – приведення в порядок, похід) 1. Відправлення, розсилання. 2. Відділ установи, підприємства, що приймає, відправляє, розсилає кореспонденцію. 3. Відрядження групи людей для дослідження різних об’єктів. 4. Каральна... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. експедиція — ПО́ДОРОЖ (ПО́ДОРІЖ рідше) (пересування пішки або за допомогою транспортних засобів по місцях, віддалених від чийогось постійного місця проживання), ПОДОРОЖУВА́ННЯ, МАНДРІ́ВКА, МА́НДРИ розм., МАНДРІ́ВОЧКА пестл. розм., ВОЯ́Ж заст., ірон., жарт. Словник синонімів української мови
  9. експедиція — Експеди́ція, -ції, -цією; -ди́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. експедиція — рос. экспедиция (від латин. expeditio — приведення у порядок) — 1. Відправлення. розсилання кореспонденції, листів, вантажів тощо. 2. Установа чи підрозділ, що відає відправленням, розсиланням. Eкономічна енциклопедія