1. Словник української мови в 11 томах

експериментальний

ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до експериме́нт 1.

Експериментальні дослідження Павлова в галузі фізіології травлення і розроблені ним методи хірургічного втручання послужили відправним пунктом значної кількості біохімічних робіт (Укр. біох. ж., XXI, 3, 1949, 196);

Ще порівняно недавно наука не мала експериментальних даних про вплив невагомості на організм (Наука.., 9, 1961, 7);

// Признач. для проведення експериментів.

На експериментальній базі була зважена та проаналізована вся капуста як на контрольних, так і на дослідних ділянках (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 45);

При чернігівській дослідній станції створено експериментальне стадо (Свинар., 1956, 54);

// Вигот. для проведення експериментів; пробний.

Наші сучасні експериментальні літаки все далі відходять від швидкості поширення звуку, значно перекриваючи її (Наука.., 3, 1960, 14).

2. Оснований на експериментах.

Фонетика розподіляється на: 1) загальну фонетику.., 2) фізіологічну фонетику.., 3) експериментальну фонетику, яка досліджує ті ж явища, що й фізіологічна, але лабораторним шляхом, за допомогою різних приладів та інструментів (Сл. лінгв. терм., 1957, 206).

3. спец. Штучно викликаний для експерименту, для яких-небудь спеціальних цілей.

У лабораторії продовжують вивчати механізм впливу експериментального неврозу на розвиток пухлин (Наука.., 5, 1959, 27);

Експериментальний рак.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. експериментальний — експеримента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. експериментальний — (шлях) пробний, дослідний, кн. емпіричний; (процес) лябораторний; (цех) дослідчий, дослідницький; (проєкт) недокінчений, розроблюваний; (політ) випробний, випробовчий. Словник синонімів Караванського
  3. експериментальний — [еикспеириемеинтал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. експериментальний — Экспериментальный — experimental — experimentell — той, що ґрунтується на досліді, спостереженні, результатах експерименту. Гірничий енциклопедичний словник
  5. експериментальний — -а, -е. 1》 Прикм. до експеримент 1). || Признач. для проведення експериментів. || Вигот. для проведення експериментів; пробний. 2》 Оснований на експериментах. 3》 спец. Штучно викликаний для експерименту, для яких-небудь спеціальних цілей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. експериментальний — експеримента́льний (від експеримент) той, що грунтується на досліді, спостереженні. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. експериментальний — ДО́СЛІДНИЙ (здійснений шляхом досліду; призначений для проведення дослідів), ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ, ДОСЛІ́ДНИЦЬКИЙ, ДО́СВІДНИЙ рідше (призначений для проведення дослідів). Юннати готують.. ділянки для дослідних посівів (О. Словник синонімів української мови
  8. експериментальний — Експеримента́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)