експериментальний

(шлях) пробний, дослідний, кн. емпіричний; (процес) лябораторний; (цех) дослідчий, дослідницький; (проєкт) недокінчений, розроблюваний; (політ) випробний, випробовчий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

експериментальний — експеримента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
експериментальний — [еикспеириемеинтал'нией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
експериментальний — Экспериментальный — experimental — experimentell — той, що ґрунтується на досліді, спостереженні, результатах експерименту. Гірничий енциклопедичний словник
експериментальний — -а, -е. 1》 Прикм. до експеримент 1). || Признач. для проведення експериментів. || Вигот. для проведення експериментів; пробний. 2》 Оснований на експериментах. 3》 спец. Штучно викликаний для експерименту, для яких-небудь спеціальних цілей. Великий тлумачний словник сучасної мови
експериментальний — експеримента́льний (від експеримент) той, що грунтується на досліді, спостереженні. Словник іншомовних слів Мельничука
експериментальний — ДО́СЛІДНИЙ (здійснений шляхом досліду; призначений для проведення дослідів), ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ, ДОСЛІ́ДНИЦЬКИЙ, ДО́СВІДНИЙ рідше (призначений для проведення дослідів). Юннати готують.. ділянки для дослідних посівів (О. Словник синонімів української мови
експериментальний — Експеримента́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
експериментальний — ЕКСПЕРИМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до експериме́нт 1. Експериментальні дослідження Павлова в галузі фізіології травлення і розроблені ним методи хірургічного втручання послужили відправним пунктом значної кількості біохімічних робіт (Укр. біох. Словник української мови в 11 томах