ексцентричний

ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ¹, а, е.

1. театр. Заснований на різких звукових чи зорових контрастах або на незвичайних, дуже смішних прийомах.

Я почала читати книжку вголос. Французькі каламбури, коротенькі розмови, ексцентричні афоризми, описи.. чіплялись одно до одного, мов кільця на ланцюжку з барвистого паперу (Л. Укр., III, 1952, 617).

2. Який виходить за межі звичайного; надто своєрідний, незвичайний.

Олеся чарувала його ексцентричними позами, кокетством, танцями, пишанням (Н.-Лев., III, 1956, 103);

На підвищення виходить Ельза в дуже ексцентричному костюмі (Собко, П’єси, 1958,156).

ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ², а, е, спец. Який не має спільного центра; протилежне концентричний.

Ексцентричною називають деталь, якщо вона має циліндричні поверхні, осі яких паралельні між собою, але знаходяться на деякій відстані одна від одної (Токарна справа.., 1957, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ексцентричний — ексцентри́чний 1 прикметник контрастний, незвичайний ексцентри́чний 2 прикметник який не має спільного центра Орфографічний словник української мови
  2. ексцентричний — (одяг) фіглярський, надто оригінальний <�своєрідний, незвичайний, дивний>; Т. не концентричний; НІ ЕКСТРАВАГАНТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. ексцентричний — [еиксцеинтричнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. ексцентричний — I -а, -е. 1》 театр. Заснований на різких звукових чи зорових контрастах або на незвичайних, дуже смішних прийомах. 2》 Який виходить за межі звичайного; надто своєрідний, незвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ексцентричний — 1. позаосередковий, неосередковий 2. дивацький Словник чужослів Павло Штепа
  6. ексцентричний — ексцентри́чний (франц. excentrique) 1. Своєрідний, незвичайний, дивовижний. 2. геом. Той, що не має спільного центра, відхиляється від нього. 3. Побудований на різких звукових або зорових контрастах, на незвичайних прийомах, напр. е. трюк. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ексцентричний — НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  8. ексцентричний — Ексцентри́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)