ексцентричний

НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. (про явище, подію тощо — який виходить із ряду звичайних); ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ, ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ (який не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормам, уявленням); НЕБУДЕ́ННИЙ (який відрізняється від того, що є завжди або скрізь, і тому сприймається в позитивному плані). Це були незвичайні збори.. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів (О. Гончар); Неординарне рішення; Нічого особливого він поки що не вигадав (Д. Ткач); Та й клямка ж то була неабияка: гладкий дерев'яний кілок з прикріпленим до нього дерев'яним зазубцем (І. Франко); Вероніка теж була незвична — в новій коричневій шубці (П. Загребельний); Робота була спішна й екстраординарна (Ю. Смолич); Олеся чарувала його ексцентричними позами, кокетством, танцями (І. Нечуй-Левицький); Все було сьогодні разючо новим, незвичним, небуденним (О. Гончар). — Пор. 1. винятко́вий, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ексцентричний — ексцентри́чний 1 прикметник контрастний, незвичайний ексцентри́чний 2 прикметник який не має спільного центра Орфографічний словник української мови
  2. ексцентричний — (одяг) фіглярський, надто оригінальний <�своєрідний, незвичайний, дивний>; Т. не концентричний; НІ ЕКСТРАВАГАНТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. ексцентричний — [еиксцеинтричнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. ексцентричний — I -а, -е. 1》 театр. Заснований на різких звукових чи зорових контрастах або на незвичайних, дуже смішних прийомах. 2》 Який виходить за межі звичайного; надто своєрідний, незвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ексцентричний — 1. позаосередковий, неосередковий 2. дивацький Словник чужослів Павло Штепа
  6. ексцентричний — ексцентри́чний (франц. excentrique) 1. Своєрідний, незвичайний, дивовижний. 2. геом. Той, що не має спільного центра, відхиляється від нього. 3. Побудований на різких звукових або зорових контрастах, на незвичайних прийомах, напр. е. трюк. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ексцентричний — Ексцентри́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ексцентричний — ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ¹, а, е. 1. театр. Заснований на різких звукових чи зорових контрастах або на незвичайних, дуже смішних прийомах. Я почала читати книжку вголос. Французькі каламбури, коротенькі розмови, ексцентричні афоризми, описи.. Словник української мови в 11 томах