ексцес
ЕКСЦЕ́С, у, ч., книжн.
1. Крайнє, незвичайне виявлення чого-небудь.
2. Гостре зіткнення; порушення громадського порядку.
Де нема більшовиків або їм говорити не дають, там ексцеси, там розклад.. (Ленін, 24, 1950, 518);
[Адмірал:] Цю постанову я раджу вам переглянути, бо можуть бути ексцеси (Корн., І, 1955, 55).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ексцес — ексце́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ексцес — Крайність, надмір, нестриманість, порушення норм, переборщення, перебрання міри; (неординарна акція) вибрик, випад, гострий конфлікт <�сутичка>. Словник синонімів Караванського
- ексцес — -у, ч., книжн. 1》 Крайнє, незвичайне виявлення чого-небудь; зловживання, нестриманість; надмірність. 2》 Гостре зіткнення; порушення громадського порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ексцес — Надмір, надужиток, пересада Словник чужослів Павло Штепа
- ексцес — Бешкет Словник застарілих та маловживаних слів
- ексцес — ексце́с (від лат. excessus – вихід, відступ, відхилення) 1. Зловживання, нестриманість; надмірність, крайній прояв у чому-небудь. 2. Переносно – порушення громадського порядку. Словник іншомовних слів Мельничука
- ексцес — ПОРУ́ШЕННЯ (відхилення від правил, законів, невідповідність традиції, звичаям тощо), НЕДОТРИ́МАННЯ, НЕДОДЕ́РЖАННЯ, ЕКСЦЕ́С книжн., ПЕРЕСТУ́ПЛЕННЯ заст. Словник синонімів української мови
- ексцес — Ексце́с, -су, -сові; -це́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ексцес — рос. эксцесс (від латин. excessus- вихід, відступ, відхилення) — крайній прояв, рідкісний випадок перебігу процесу. Eкономічна енциклопедія