ексцес

Значення в інших словниках

1. ексцес — ексце́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. ексцес — Крайність, надмір, нестриманість, порушення норм, переборщення, перебрання міри; (неординарна акція) вибрик, випад, гострий конфлікт <�сутичка>. Словник синонімів Караванського
3. ексцес — Надмір, надужиток, пересада Словник чужослів Павло Штепа
4. ексцес — Бешкет Словник застарілих та маловживаних слів
5. ексцес — ексце́с (від лат. excessus – вихід, відступ, відхилення) 1. Зловживання, нестриманість; надмірність, крайній прояв у чому-небудь. 2. Переносно – порушення громадського порядку. Словник іншомовних слів Мельничука
6. ексцес — ПОРУ́ШЕННЯ (відхилення від правил, законів, невідповідність традиції, звичаям тощо), НЕДОТРИ́МАННЯ, НЕДОДЕ́РЖАННЯ, ЕКСЦЕ́С книжн., ПЕРЕСТУ́ПЛЕННЯ заст. Словник синонімів української мови
7. ексцес — Ексце́с, -су, -сові; -це́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ексцес — ЕКСЦЕ́С, у, ч., книжн. 1. Крайнє, незвичайне виявлення чого-небудь. 2. Гостре зіткнення; порушення громадського порядку. Де нема більшовиків або їм говорити не дають, там ексцеси, там розклад.. Словник української мови в 11 томах
9. ексцес — рос. эксцесс (від латин. excessus- вихід, відступ, відхилення) — крайній прояв, рідкісний випадок перебігу процесу. Eкономічна енциклопедія