елегантно

ЕЛЕГА́НТНО. Присл. до елега́нтний.

Мундзьо одягавсь.. елегантно, з шиком (Фр., III, 1950, 340);

Мечик елегантно вклонився: — Радий, що мій прогноз не справдився (Донч., V, 1957, 352).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елегантно — елега́нтно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. елегантно — Присл. до елегантний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. елегантно — див. розкішне Словник чужослів Павло Штепа