1. Словник української мови в 11 томах

елегантний

ЕЛЕГА́НТНИЙ, а, е. Вишукано-витончений.

Вона скинула з себе пальто і опинилася переді мною в елегантній вовняній сукні (Фр., IV, 1950, 293);

Угорець поклав свою елегантну паличку, пригладив борідку (Гончар, І, 1954, 206);

При магнатському дворі набув він елегантних манер, знайомств і глянцю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 39);

// Зі смаком одягнений, граціозний.

У цій неможливій тісноті проскакував часом, занявши всю вулицю, новий фаетон під білим парасолем, з елегантними європейцями (Коцюб., II, 1955, 125);

Складалося враження, ніби дівчина випадково опинилася на стадіоні поруч із своїм елегантним супутником (Собко, Стадіон, 1954, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елегантний — елега́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. елегантний — [еилеигантнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. елегантний — -а, -е. Вишукано-витончений. || Зі смаком одягнений, граціозний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. елегантний — Джиґун, красний, кукібний, охайний, хупавий, чепурний, штепний, див. франт, ізящний, красивий, граціозний, приличний Словник чужослів Павло Штепа
  5. елегантний — ВИ́ШУКАНИЙ (який відповідає високим вимогам), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ФЕШЕНЕ́БЕЛЬНИЙ. Частування було сите, але не вишукане (З. Тулуб); Ядзя післала (послала) кілька мистецьких і дорогих зразків своєї праці. Словник синонімів української мови