елегантний

ВИ́ШУКАНИЙ (який відповідає високим вимогам), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ФЕШЕНЕ́БЕЛЬНИЙ. Частування було сите, але не вишукане (З. Тулуб); Ядзя післала (послала) кілька мистецьких і дорогих зразків своєї праці. Добірний смак і викінчення.. звертали загальну увагу (Н. Кобринська); Дуже хороший своєю глибиною, поетичністю і витонченою майстерністю його (С. Чуйкова) філософський пейзаж "Гімалаї" (О. Довженко); Я не збираюся давати характеристику всій творчості поета (М. Рильського) — ..тонкій і багатобарвній, але хочу відзначити її життєву стійкість (А. Малишко); При магнатському дворі набув він елегантних манер (З. Тулуб); Рафінована цивілізація: — Ти не розгубився серед отих реклам, Мод фешенебельних (Л. Забашта).

ВИ́ШУКАНИЙ (який характеризується витонченістю, досконалістю, елегантністю), ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, САЛО́ННИЙ, ШИКА́РНИЙ, МУДРО́ВАНИЙ розм. Її мати була знатна дама, з вишуканими рухами і строгими звичаями (О. Кобилянська); Витончена гра на бандурі,.. повита тугою мелодія хвилювали слухачів (з журналу); Він.. щось думає, потім рішуче.. виймає звідти (з торби) тонкої роботи свічник (М. Стельмах); Владек, зробивши елегантний реверанс, низько кланявся (дівчині) (Р. Іваничук); Салонна поведінка; Гей я сміху раз набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити: Ось попробуй їй вгодити! Каже: "Ший, голубчик, гарні, Щоб, як є, були шикарні" (Я. Щоголів); Шляхтянки.. вишукували собі по крамницях мудровані вбрання (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елегантний — елега́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. елегантний — [еилеигантнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. елегантний — -а, -е. Вишукано-витончений. || Зі смаком одягнений, граціозний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. елегантний — Джиґун, красний, кукібний, охайний, хупавий, чепурний, штепний, див. франт, ізящний, красивий, граціозний, приличний Словник чужослів Павло Штепа
  5. елегантний — ЕЛЕГА́НТНИЙ, а, е. Вишукано-витончений. Вона скинула з себе пальто і опинилася переді мною в елегантній вовняній сукні (Фр., IV, 1950, 293); Угорець поклав свою елегантну паличку, пригладив борідку (Гончар, І, 1954, 206)... Словник української мови в 11 томах