елегійно
ЕЛЕГІ́ЙНО. Присл. до елегі́йний 2.
Я люблю осінь. Вона настроює мене елегійно й мрійно (Коб., III, 1956, 101);
Він підвів голову, пробіг поглядом по Чумацькому Шляху й елегійне повторив: — Так, весна.,. (Шовк., Інженери, 1956, 361).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me