1. Словник української мови в 11 томах

електронний

ЕЛЕКТРО́ННИЙ, а, е.

1. фіз. Прикм. до електро́н 1.

Електрони обертаються навколо ядра на відносно великих від нього віддалях. Сукупність цих електронів називають електронною оболонкою (Курс фізики, III, 1956, 361).

2. фіз. Пов’язаний із застосуванням властивостей електрона (у 1 знач.), заснований на їх використанні.

На Україні народилися перші радянські електронні лічильні машини, які провадять тисячу математичних операцій за одну секунду (Наука.., 1, 1960, 9).

3. мет. Те саме, що електро́новий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електронний — електро́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. електронний — [еилеиктрон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. електронний — -а, -е. 1》 фіз. Прикм. до електрон 1). 2》 фіз. Пов'язаний із застосуванням властивостей електрона (у 1 знач.), заснований на їх використанні. Електронна лампа. Електронна емісія — випускання електронів з поверхні твердих або рідких тіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. електронний — електро́нний той, що стосується електроніки (напр., е-на теорія, е-ні прилади). Словник іншомовних слів Мельничука