електронний

електро́нний

-а, -е.

1》 фіз. Прикм. до електрон 1).

2》 фіз. Пов'язаний із застосуванням властивостей електрона (у 1 знач.), заснований на їх використанні. Електронна лампа.

Електронна емісія — випускання електронів з поверхні твердих або рідких тіл.

Електронна мікроскопія — морфологічне дослідження об'єктів за допомогою потоку електронів, що дозволяє вивчати структуру цих об'єктів на макромолекулярному і субклітинному рівнях.

Електронна музика — музика, яка створюється за допомогою генераторів низкої (звукової) частоти і має звучання, відмінне від того, що виконується на традиційних інструментах. **

Електронна пошта — пересилання та зберігання повідомлень між користувачами комп'ютерної мережі на базі інформаційних технологій.

Електронна теорія — класична теорія електромагнітних явищ, а також електричних, магнітних та оптичних властивостей рідини.

Електронна терапія — корпускулярна променева терапія.

Електронне випромінювання — корпускулярне іонізуюче випромінювання, яке складається із потоку вільних електронів.

Електронний джаз — експериментальний напрямок у сучасному джазі, пов'язаний із застосуванням електронного синтезу звука.

Електронний металофон мед. — прилад для безконтактного визначення локалізації в очному яблуці металічних магнітних і немагнітних чужорідних тіл.

Електронний мікроскоп — прилад, в якому для отримання збільшеного зображення застосовується електронний пучок.

Електронний рок — напрямок у рок-музиці, якому властиве широке застосування електронних синтезаторів.

Електронний торговий термінал — пристрій для зчитування інформації з магнітної доріжки або з чіпа пластикової картки для авторизації при оформленні оплати покупки.

Електронні гроші — система безготівкових розрахунків з використанням комп'ютерної мережі, системи зв'язку на базі інформаційних технологій.

3》 мет. Те саме, що електроновий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електронний — електро́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. електронний — [еилеиктрон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. електронний — електро́нний той, що стосується електроніки (напр., е-на теорія, е-ні прилади). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. електронний — ЕЛЕКТРО́ННИЙ, а, е. 1. фіз. Прикм. до електро́н 1. Електрони обертаються навколо ядра на відносно великих від нього віддалях. Сукупність цих електронів називають електронною оболонкою (Курс фізики, III, 1956, 361). 2. фіз. Словник української мови в 11 томах