елінг
Е́ЛІНГ, а, ч.
1. Крита або відкрита споруда на березі моря, річки, озера, обладнана для будівництва або ремонту суден;
// Приміщення на водній станції для зберігання і дрібного ремонту спортивних суден, інвентаря і т. ін.
Під високим дахом елінга застигли довгі, стрункі поліровані скіфи.., напрочуд слухняні байдарки (Рад. Укр., 23.VII 1961, 3).
2. Споруда для будування, стоянки, зберігання і ремонту дирижаблів.
Дирижабль вводять у закрите приміщення — елінг, де він стоїть до нового польоту, або причалюють до спеціальних щогл (Фізика, І, 1957, 76).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елінг — е́лінг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- елінг — -а, ч. 1》 Крита або відкрита споруда на березі моря, річки, озера, обладнана для будівництва або ремонту суден. || Приміщення на водній станції для зберігання і дрібного ремонту спортивних суден, інвентарю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- елінг — е́лінг (голл. helling) 1. Прибережна споруда для будівництва або ремонту суден. 2. Споруда для будування, стоянки й ремонту дирижаблів. 3. Приміщення на водній станції для зберігання спортивних суден та інвентаря. Словник іншомовних слів Мельничука
- елінг — (голл.) 1. Одна з основних споруд верфі, призначена для збереження суден і човнів. 2. Місце на березі з нахиленим фундаментом (стапелем), пристосоване для спорудження корабельного корпуса. Архітектура і монументальне мистецтво