емболія
ЕМБОЛІ́Я, ї, ж., мед. Перенесення кров’ю або лімфою частинок, які викликають закупорку судин;
// Закупорка кровоносних судин цими частинками.
Слід пам’ятати, що внутрішньовенні вливання зв’язані з можливістю розвитку повітряних емболій, тобто попадання повітря в кровоносне русло, тому перед введенням голки у вену необхідно повністю звільнити шприц від пухирців повітря (Заг. догляд за хворими, 1957, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емболія — емболі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- емболія — -ї, ж., мед. Перенесення кров'ю або лімфою частинок, які викликають закупорку судин. || Закупорка кровоносних судин цими частинками. Амніотична емболія — вид тканинної емболії, яка зумовлена потраплянням навколоплідних вод у кровоносне русло породіллі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- емболія — емболі́я (від грец. έμβολος – клин) перенесення по кровоносних або лімфатичних судинах людини й більшості тварин різних частинок-емболів, що можуть закупорювати судини, спричинювати тяжкі захворювання і навіть смерть. Словник іншомовних слів Мельничука
- емболія — ЗАКУ́ПО́РКА (судин), ЕМБОЛІ́Я мед. Емболією називається закупорка судини будь-яким щільним, рідким або газоподібним тілом, принесеним течією крові (з наукової літератури). Словник синонімів української мови