емболія
емболі́я
-ї, ж., мед.
Перенесення кров'ю або лімфою частинок, які викликають закупорку судин.
|| Закупорка кровоносних судин цими частинками.
Амніотична емболія — вид тканинної емболії, яка зумовлена потраплянням навколоплідних вод у кровоносне русло породіллі.
Повітряна емболія — емболія, яка розвивається внаслідок потрапляння в кровоток пухирців повітря.
Тканинна емболія — емболія, яка характеризується потраплянням у кровоток фрагментів пошкодженої тканини мозку, печінки, кістковомозкових клітин та ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емболія — емболі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- емболія — емболі́я (від грец. έμβολος – клин) перенесення по кровоносних або лімфатичних судинах людини й більшості тварин різних частинок-емболів, що можуть закупорювати судини, спричинювати тяжкі захворювання і навіть смерть. Словник іншомовних слів Мельничука
- емболія — ЗАКУ́ПО́РКА (судин), ЕМБОЛІ́Я мед. Емболією називається закупорка судини будь-яким щільним, рідким або газоподібним тілом, принесеним течією крові (з наукової літератури). Словник синонімів української мови
- емболія — ЕМБОЛІ́Я, ї, ж., мед. Перенесення кров’ю або лімфою частинок, які викликають закупорку судин; // Закупорка кровоносних судин цими частинками. Словник української мови в 11 томах