емболія

емболі́я

-ї, ж., мед.

Перенесення кров'ю або лімфою частинок, які викликають закупорку судин.

|| Закупорка кровоносних судин цими частинками.

Амніотична емболія — вид тканинної емболії, яка зумовлена потраплянням навколоплідних вод у кровоносне русло породіллі.

Повітряна емболія — емболія, яка розвивається внаслідок потрапляння в кровоток пухирців повітря.

Тканинна емболія — емболія, яка характеризується потраплянням у кровоток фрагментів пошкодженої тканини мозку, печінки, кістковомозкових клітин та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емболія — емболі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. емболія — емболі́я (від грец. έμβολος – клин) перенесення по кровоносних або лімфатичних судинах людини й більшості тварин різних частинок-емболів, що можуть закупорювати судини, спричинювати тяжкі захворювання і навіть смерть. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. емболія — ЗАКУ́ПО́РКА (судин), ЕМБОЛІ́Я мед. Емболією називається закупорка судини будь-яким щільним, рідким або газоподібним тілом, принесеним течією крові (з наукової літератури). Словник синонімів української мови
  4. емболія — ЕМБОЛІ́Я, ї, ж., мед. Перенесення кров’ю або лімфою частинок, які викликають закупорку судин; // Закупорка кровоносних судин цими частинками. Словник української мови в 11 томах