ембріон
ЕМБРІО́Н, а, ч.
1. біол. Зародок тварини або людини.
Печінка в ембріона і новонародженої тварини виконує кровотворну функцію (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 83).
2. перен. Зачаток, початкова стадія, форма чого-небудь.
Інші товариства ще.. в ембріоні, і через те про них не можна ще нічого рішучого сказать (Л. Укр., V, 1956. 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ембріон — ембріо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ембріон — (життя) зародок, зав'язок; П. зачаток, початок. Словник синонімів Караванського
- ембріон — -а, ч. 1》 біол. Зародок тварини або людини. 2》 перен. Зачаток, початкова стадія, форма чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ембріон — Засніток, зародок, зародень Словник чужослів Павло Штепа
- ембріон — ембріо́н (грец. έμβρνον – зародок) 1. Зародок тварини або людини. 2. Зачаток, початкова стадія, форма чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
- ембріон — див. зародок Універсальний словник-енциклопедія
- ембріон — ЗА́РОДОК (організм у ранній період свого розвитку, що живиться за рахунок матері або поживних речовин у яйці), ПЛІД, ЗАЧА́ТОК, ЕМБРІО́Н біол., ЗАЖИ́ВОК діал. Лиш у певній утробі і з зародків певних приходить Кожна істота на світ (М. Словник синонімів української мови
- ембріон — Ембріо́н, -на; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)