ембріон

ЗА́РОДОК (організм у ранній період свого розвитку, що живиться за рахунок матері або поживних речовин у яйці), ПЛІД, ЗАЧА́ТОК, ЕМБРІО́Н біол., ЗАЖИ́ВОК діал. Лиш у певній утробі і з зародків певних приходить Кожна істота на світ (М. Зеров); — Гріх убивати плід! Гріх, Килино, бо воно теж людина, хоч і ненароджена (Є. Гуцало); Багато вакцин, які вводяться для запобігання гострим вірусним інфекційним захворюванням, виготовляються в культурах тканин тварин і на ембріонах курей (з газети); Пропало просо: морози заживок побили (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ембріон — ембріо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ембріон — (життя) зародок, зав'язок; П. зачаток, початок. Словник синонімів Караванського
  3. ембріон — -а, ч. 1》 біол. Зародок тварини або людини. 2》 перен. Зачаток, початкова стадія, форма чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ембріон — Засніток, зародок, зародень Словник чужослів Павло Штепа
  5. ембріон — ембріо́н (грец. έμβρνον – зародок) 1. Зародок тварини або людини. 2. Зачаток, початкова стадія, форма чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ембріон — див. зародок Універсальний словник-енциклопедія
  7. ембріон — Ембріо́н, -на; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ембріон — ЕМБРІО́Н, а, ч. 1. біол. Зародок тварини або людини. Печінка в ембріона і новонародженої тварини виконує кровотворну функцію (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 83). 2. перен. Зачаток, початкова стадія, форма чого-небудь. Інші товариства ще.. Словник української мови в 11 томах