емфізема
ЕМФІЗЕ́МА, и, ж., мед. Скупчення повітря в якому-небудь органі, тканині організму.
∆ Емфізе́ма леге́нь — захворювання, що характеризується розширенням легень, зниженням еластичності легеневої тканини та зменшенням дихальної поверхні легень.
Емфізема легень частіше зустрічається у коней, робочих волів і мисливських собак. Виникає вона в результаті неправильної експлуатації робочих тварин (Профіл. захвор.., 1955, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емфізема — емфізе́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- емфізема — -и, ж., мед. Скупчення повітря в якому-небудь органі, тканині організму. Емфізема легень — захворювання, що характеризується розширенням легень та зменшенням дихальної поверхні легень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- емфізема — (мед.) ядуха Словник чужослів Павло Штепа
- емфізема — емфізе́ма (від грец. εμφύσημα – здуття) надмірне скупчення повітря в органах; ¤ Е. легень – розширення легень у людини, зумовлене зниженням еластичності легеневої тканини; ¤ Е. підшкірна – припухання шкіри, спричинене скупченням повітря або газів у підшкірній клітковині. Словник іншомовних слів Мельничука
- емфізема — Емфізе́ма, -ми, -мі; -зе́ми, -зе́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)