емфізема

емфізе́ма

-и, ж., мед.

Скупчення повітря в якому-небудь органі, тканині організму.

Емфізема легень — захворювання, що характеризується розширенням легень та зменшенням дихальної поверхні легень.

Підшкірна емфізема — припухання шкіри, спричинене скупченням повітря або газів у підшкірній клітковині.

Тканинна емфізема — емфізема, яка розвивається у хворих з анаеробною інфекцією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емфізема — емфізе́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. емфізема — (мед.) ядуха Словник чужослів Павло Штепа
  3. емфізема — емфізе́ма (від грец. εμφύσημα – здуття) надмірне скупчення повітря в органах; ¤ Е. легень – розширення легень у людини, зумовлене зниженням еластичності легеневої тканини; ¤ Е. підшкірна – припухання шкіри, спричинене скупченням повітря або газів у підшкірній клітковині. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. емфізема — Емфізе́ма, -ми, -мі; -зе́ми, -зе́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. емфізема — ЕМФІЗЕ́МА, и, ж., мед. Скупчення повітря в якому-небудь органі, тканині організму. ∆ Емфізе́ма леге́нь — захворювання, що характеризується розширенням легень, зниженням еластичності легеневої тканини та зменшенням дихальної поверхні легень. Словник української мови в 11 томах