енгармонізм
ЕНГАРМОНІ́ЗМ, у, ч., муз. Прирівнювання і ототожнювання звуків однакових за висотою, але різних за назвою і графічним зображенням.
Складні гармонічні утворення, енгармонізм акордів, строго витримане чотириголосся, малорухомий у багатьох місцях бас — все це типові риси професіонального хорового мистецтва (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- енгармонізм — енгармоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- енгармонізм — -у, ч., муз. Прирівнювання і ототожнювання звуків однакових за висотою, але різних за назвою і графічним зображенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- енгармонізм — (гр. enharmonios — узгоджений, збіжний) — 1. Однакове за висотою звучання двох різних за назвами звуків (напр., фа-дієз і соль-бемоль) в рівномірно — темперованому звукоряді. В музичній практиці існує: 1) Е. інтервалів (напр. Словник-довідник музичних термінів
- енгармонізм — енгармоні́зм (грец. έναρμόνιος – енгармонійний, від έν – в, на і άρμοηία – гармонія) зрівнювання й ототожнення звуків, що мають однакову висоту, але різні назви (напр., до-дієз – ре-бемоль). Словник іншомовних слів Мельничука