1. Словник української мови в 11 томах

епопея

ЕПОПЕ́Я, ї, ж.

1. Великий художній твір, що відзначається широтою охоплення подій і глибиною проникнення в дійсність.

Соціалістичний реалізм.. дав поштовх для небаченого розквіту епічних жанрів — роману, повісті, поеми, епопеї (Рад. літ-во, 1, 1958, 17);

Геніальний художник слова Л. М. Толстой (1828-1910 рр.) створив велику патріотичну епопею «Війна і мир», присвячену Вітчизняній війні 1812 р. (Іст. УРСР, І, 1953, 543);

// Великий цикл близьких за сюжетом легенд, оповідань, героїчних пісень, які поступово склалися в цілісне оповідання.

2. перен. Складна і велика історія чого-небудь, низка визначних подій.

Перед слухачами розгортається велична епопея битви за Москву (Шиян, Партиз. край, 1946, 89);

Допомога Москви Україні — це велична епопея дружби і братерської солідарності (Тич., III, 1957, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епопея — епопе́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. епопея — (героїчна) твір, цикл творів; (битви) героїка, героїчні діла. Словник синонімів Караванського
  3. епопея — -ї, ж. 1》 Великий художній твір, що відзначається широтою охоплення подій і глибиною проникнення в дійсність. || Великий цикл близьких за сюжетом легенд, оповідань, героїчних пісень, які поступово склалися в цілісне оповідання. 2》 перен. Складна і велика історія чого-небудь, низка визначних подій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. епопея — Пригоди (героїчні) Словник чужослів Павло Штепа
  5. епопея — • епопея (грец. εποποιία, від επος — слово, оповідь і ποιέω — творю) - великий за обсягом монументальний твір епіч. характеру, в якому широко і всебічно відображено значні істор. події в житті народу. Істотно відрізняються старод. героїчна Е. від... Українська літературна енциклопедія
  6. епопея — епопе́я (грец. εποποιία, від έπος – розповідь, епос і ποιέω – творю) 1. Художній твір, у якому широко й різнобічно зображено великі історичні події, поставлено проблеми загальнонародного значення. 2. Переносно – ряд подій, пов’язаних з героїчними подвигами. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. епопея — Найдавніший вид епосу, в античній та середньовічній літературі звід вел. циклів переказів, пісень та легенд, пов'язаних між собою (Енеїда Верґілія, нім. Пісня про Нібелунґів та ін.); також складні й вел. Універсальний словник-енциклопедія
  8. епопея — Епопе́я, -пе́ї, -пе́єю; -пе́ї, -пе́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)