епропівець
ЕПРО́ПІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Працівник Епропу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епропівець — епро́півець іменник чоловічого роду, істота учасник ЕПРОПу іст. Орфографічний словник української мови