1. Словник української мови в 11 томах

епігонство

ЕПІГО́НСТВО, а, с. Творчо неоригінальне наслідування якого-небудь діяча, напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.).

І він [Янка Купала], і Колас визнають себе учнями Шевченка. Проте це ніяк не епігонство. Це глибока душевна спорідненість (Рильський, III, 1956, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епігонство — епіго́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. епігонство — -а, с. Творчо неоригінальне наслідування якого-небудь діяча, напряму (в політиці, науці, мистецтві і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епігонство — див. переспів Словник синонімів Вусика
  4. епігонство — епіго́нство діяльність епігона. Словник іншомовних слів Мельничука