1. Словник української мови в 11 томах

епіграма

ЕПІГРА́МА, и, ж.

1. У стародавніх греків — віршований напис на храмах і постаментах статуй.

2. Короткий сатиричний або гумористичний вірш, спрямований проти окремої особи чи суспільного явища.

На її [пісні] основі виникла і розвинулась писана поезія, яка відзначається багатством і різноманітністю літературних жанрів: епопея, роман, поема, драматична поема, вірш, байка, епіграма й інші (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 154).

3. заст. Зле й дотепне зауваження про кого-, що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епіграма — епігра́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. епіграма — ІСТ. віршований напис; (на кого) ущипливий вірш; ЗСТ. дотеп. Словник синонімів Караванського
  3. епіграма — -и, ж. 1》 У стародавніх греків – віршований напис на храмах і постаментах статуй. 2》 Короткий сатиричний або гумористичний вірш, спрямований проти окремої особи чи суспільного явища. 3》 заст. Зле й дотепне зауваження про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. епіграма — • епіграма (грец. επίγραμμα — напис) - жанр сатир. поезії, невеликий вірш, дотепний чи дошкульний змістом. Е. зародилася в ранній період давньогрец. л-ри з ритуальних написів, серед яких чільне місце посідала епітафія. До системи жанрів давньогрец. Українська літературна енциклопедія
  5. епіграма — епігра́ма (від грец. επίγραμμα – напис) 1. У давніх греків – напис на пам’ятнику, будинку тощо з поясненням значення предмета. 2. Короткий вірш сатиричного змісту, здебільшого на адресу якоїсь персони. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. епіграма — Стислий, дошкульного або жартівливого змісту поетичний твір з карикатурним загостренням висміюваних рис, стрімким розкриттям теми й несподіваною, дотепною кінцівкою. Універсальний словник-енциклопедія
  7. епіграма — Епігра́ма, -ми; -гра́ми, -гра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)