епіграма
ІСТ. віршований напис; (на кого) ущипливий вірш; ЗСТ. дотеп.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епіграма — епігра́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- епіграма — -и, ж. 1》 У стародавніх греків – віршований напис на храмах і постаментах статуй. 2》 Короткий сатиричний або гумористичний вірш, спрямований проти окремої особи чи суспільного явища. 3》 заст. Зле й дотепне зауваження про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епіграма — • епіграма (грец. επίγραμμα — напис) - жанр сатир. поезії, невеликий вірш, дотепний чи дошкульний змістом. Е. зародилася в ранній період давньогрец. л-ри з ритуальних написів, серед яких чільне місце посідала епітафія. До системи жанрів давньогрец. Українська літературна енциклопедія
- епіграма — епігра́ма (від грец. επίγραμμα – напис) 1. У давніх греків – напис на пам’ятнику, будинку тощо з поясненням значення предмета. 2. Короткий вірш сатиричного змісту, здебільшого на адресу якоїсь персони. Словник іншомовних слів Мельничука
- епіграма — Стислий, дошкульного або жартівливого змісту поетичний твір з карикатурним загостренням висміюваних рис, стрімким розкриттям теми й несподіваною, дотепною кінцівкою. Універсальний словник-енциклопедія
- епіграма — Епігра́ма, -ми; -гра́ми, -гра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- епіграма — ЕПІГРА́МА, и, ж. 1. У стародавніх греків — віршований напис на храмах і постаментах статуй. 2. Короткий сатиричний або гумористичний вірш, спрямований проти окремої особи чи суспільного явища. Словник української мови в 11 томах